” трьох номерах посп≥ль (19,20 ≥ 24 липн¤) п≥д таким заголовком "—≥льськ≥ в≥ст≥" подали розмову з народним депутатом ”крањни ¬. ≤. —условим, заступником голови “имчасовоњ сл≥дчоњ ком≥с≥њ дл¤ розсл≥дуванн¤ ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ навколо акц≥онерного комерц≥йного агропромислового банку "”крањна". ¬иклавши своЇ розум≥нн¤ проблеми - що ≥ чому сталос¤ з одним ≥з найпотужн≥ших банк≥в, наш сп≥врозмовник пооб≥ц¤в, що в м≥ру можливостей надаватиме "—≥льським в≥ст¤м" ≥нформац≥ю про роботу “имчасовоњ сл≥дчоњ ком≥с≥њ, ¤к ≥ про все, пов'¤зане з банком, його л≥кв≥дац≥Їю та поверненн¤м вкладникам ≥ кл≥Їнтам кошт≥в. “ож ≥ пропонуЇмо уваз≥ читач≥в запис черговоњ розмови з ¬. ≤. —условим.

- ќтже, про роботу ком≥с≥њ. “ак, час пов≥дати читачам про перш≥ результати. јле, на жаль, мушу визнати, що робота наша поки що блокуЇтьс¤. Ќац≥ональний банк, скаж≥мо, категорично в≥дмовивс¤ надавати нам ≥нформац≥ю про конкретних ос≥б, ¤к≥ вз¤ли в банку "”крањна" величезн≥ кредити ≥ не повертають њх. ÷е, кажуть нам, банк≥вська таЇмниц¤.

- ¬≥кторе ≤вановичу, це голова Ќацбанку так вважаЇ?

- “ак. ћи говорили й з ¬олодимиром —еменовичем —тельмахом (головою Ќацбанку - ¬. √р.). ≥ запрошували на зас≥данн¤ ком≥с≥њ заступника голови Ќацбанку ¬олодимира Ћеон≥довича  ротюка, ¤кий в≥дпов≥даЇ за банк≥вський анал≥з. ¬они за¤вили, що хоча в них така ≥нформац≥¤ Ї, однак нам њњ не дадуть. Ѕо це, за њхн≥ми словами, та таЇмниц¤, ¤ку розголошувати неприпустимо. “ак само д≥Ї ≥ колишнЇ кер≥вництво банку "”крањна".

- ƒивно. јдже президент ”крањни...

- “ак, наша ком≥с≥¤ оф≥ц≥йно зверталас¤ до Ћеон≥да ƒаниловича  учми за спри¤нн¤м, ≥ в≥н публ≥чно прив≥тав створенн¤ нашоњ ком≥с≥њ й доручив органам державноњ влади надавати нам необх≥дну ≥нформац≥ю. јле, ¤к бачите...

- ¬иходить, президента не дуже празнують...(!!! - BankUkr)

- ÷е б≥да наша: особист≥ розпор¤дженн¤ президента, ¤к ≥ чимало його указ≥в, чиновництвом не виконуютьс¤.

- як ви думаЇте, чому?

- ” випадку, про ¤кий ведемо мову, це по¤снюЇтьс¤ дуже просто. …детьс¤ про ≥нтереси багатьох дуже впливових ос≥б. ¬≥зьм≥мо те ж кер≥вництво Ќацбанку. ƒати нам конкретну ≥нформац≥ю - це дл¤ них усе одно, що самим викласти сл≥дству матер≥али проти себе. јдже в ситуац≥њ з банком "”крањна" њхн¤ вина ч≥тко простежуЇтьс¤. ÷е вони впродовж р¤ду рок≥в не зд≥йснювали належного нагл¤ду за д≥¤льн≥стю банку "”крањна". ÷е вони витратили дек≥лька сотень м≥льйон≥в гривень державних грошей, щоб приховувати його збитков≥сть ≥ штучно п≥дтримувати на плаву. „им ≥ спри¤ли розкраданню кошт≥в. ѕриродно, тепер робл¤ть ≥ робитимуть усе можливе й неможливе, аби приховати своњ гр≥хи, стараючись водночас, щоб розкраден≥ грош≥ потихеньку списувались за рахунок держави.

- ¬≥кторе ≤вановичу, ви в≥рите в можлив≥сть цього? Ќевже ур¤д дозволить? Ќезважаючи на те, що й прем'Їр-м≥н≥стр зробив за¤ву в тому ж дус≥, що й президент. ƒо реч≥, з јнатол≥Їм  ≥нахом ви говорили?

- ј¤кже. Ќа словах нам пооб≥ц¤не спри¤нн¤. «агалом же позиц≥¤ ур¤ду про¤вилас¤ в тому, ¤к м≥н≥стр ф≥нанс≥в ≤гор ћ≥тюков намагавс¤, щоб ¬ерховна –ада ухвалила закони про часткове покритт¤ збитк≥в "”крањни" за рахунок державного бюджету. ≤ дуже правильно зробила ¬ерховна –ада, що в≥дхилила запропонований ур¤дом законопроект. «битки треба в≥дшкодувати за рахунок тих, хто њх завдав, ≥ншими словами: хто вкрав - хай той ≥ в≥ддасть. јдже Ї документи, котр≥ розкривають, ким ≥ ¤к це робилось. ” багатьох випадках ¤вно безповоротн≥ кредити надавалис¤ ф≥рмам, ¤к≥ належать прац≥вникам банку, њхн≥м родичам або п≥дставним особам. ќтож ≥ зрозум≥ло, що ≥ прац≥вники Ќацбанку, ≥ прац≥вники банку "”крањна", будучи причетними до розкраданн¤ грошей, старатимутьс¤, аби сл≥дство не було доведене до лог≥чного завершенн¤.

- ≤ все-таки не хочетьс¤ в≥рити, що в держав≥ немаЇ сили, здатноњ зламати цей оп≥р.

- ћен≥ теж не хочетьс¤. јле така д≥йсн≥сть. ƒавайте гл¤немо на проблему глобальн≥ше, тобто ширше, тод≥ побачимо, що особи, ¤к≥ не бажають торжества правди, Ї не т≥льки в банк≥вськ≥й сфер≥. ¬они - в ус≥х владних сферах, у ¬ерховн≥й –ад≥ в тому числ≥. ƒо реч≥, ≥ пом≥ж правих, ≥ пом≥ж л≥вих. ¬они теж добр¤че стараютьс¤, аби правда не стала надбанн¤м громадськост≥.

- јле ж ви говорите, що правда вам в≥дома...

- “ак, в≥дома. Ќа щаст¤, Ї багато пор¤дних ≥ патр≥отично настроЇних людей - ≥ серед банк≥вських службовц≥в, ≥ серед прац≥вник≥в правоохоронних орган≥в зокрема. ¬они потихеньку й постачають нам ≥нформац≥ю, ¤ка проливаЇ св≥тло на те, що в≥дбуваЇтьс¤. ÷е дуже велика п≥дмога ком≥с≥њ. Ѕ≥да в тому, що ми не маЇмо права спиратис¤ на таку ≥нформац≥ю в своњх висновках - њњ треба п≥дтвердити документально. Ќам же ¤кщо й дають ¤к≥сь оф≥ц≥йн≥ документи, то лише про др≥бн≥ зловживанн¤. Ќаприклад, про банк≥вського клерка районного р≥вн¤, ¤кий спокусивс¤ на 100-доларового хабара.

- “о що, ситуац≥¤ безнад≥йна?

- « моЇњ точки зору, вих≥д один - надати розсл≥дуванню, ¤ке ми ведемо, найб≥льшоњ публ≥чноњ гласност≥. ’ай народ ”крањни зрозум≥Ї, в ¤к≥й держав≥ живемо. ўо недарма за м≥жнародними м≥рками ”крањну в≥днесено до крањн з найб≥льш корумпованими органами влади. “ому треба посилювати громадський натиск на владу, щоб таки було названо тих, хто призв≥в банк "”крањна" до банкрутства, а разом з ними й тих, хто заважаЇ наш≥й ком≥с≥њ добувати правду.

- ўо дл¤ цього треба?

- Ќад цим треба подумати. ’очете, пов≥даю про один еп≥зод з мого житт¤. ћен≥, ви знаЇте, свого часу довелос¤ бути м≥н≥стром економ≥ки. “ак от тод≥ ¤ почув таке, чого не забуду, ск≥льки житиму. Ќа одному високому зас≥данн≥ допов≥дав дуже високопоставлений кер≥вник правоохоронноњ служби.  оли, висловивши численн≥ претенз≥њ, його запитали, чому н≥хто з великого начальства не в≥дпов≥даЇ за своњ протизаконн≥ корупц≥йн≥ д≥¤нн¤, цей кер≥вник, очевидно, в≥д неспод≥ванки, раптом сказав: "¬и ж знаЇте, що садимо (до в'¤зниць) т≥льки тих, кому н≥чим в≥дкупитись". ” випадку з банком "”крањна" т≥, хто спричинив його банкрутство, ¤сна р≥ч, мають чим в≥дкупитись. ÷е ф≥рми й особи, ¤к≥ ворочають сотн¤ми м≥льйон≥в, до них небезпечно п≥дступитись. ќднак, незважаючи на це, ком≥с≥¤ наша не втрачаЇ над≥ю докопатис¤ до ≥стини й добитись, щоб справедлив≥сть восторжествувала. “ому ми знову звернулис¤ до кер≥вництва Ќацбанку та орган≥в державноњ влади. Ќадали њм ≥нформац≥ю, ¤ку зум≥ли добути, ≥ вимагаЇмо њњ п≥дтвердити або спростувати. јдже, ¤кщо по сов≥ст≥, от≥ посиланн¤ на банк≥вську таЇмницю, коли банк уже збанкрут≥в, коли в≥дкликано л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ ним банк≥вських операц≥й, коли почалас¤ його л≥кв≥дац≥¤, - вони, от≥ намаганн¤ прикритис¤ за¤вами про банк≥вську таЇмницю, просто см≥шн≥. ѕро це сл≥д за¤вити на весь голос. Ќагадавши дорученн¤ президента, щоб ком≥с≥њ було надано належне спри¤нн¤. “реба, щоб ≥ президент в≥дчув потребу закликати до пор¤дку тих, хто саботуЇ виконанн¤ його розпор¤дженн¤, незалежно в≥д посад, ¤к≥ вони займають. якщо цього не станетьс¤, ми змушен≥ будемо звернутис¤ з вимогою зам≥нити кер≥вництво Ќацбанку, зв≥льнити з посади м≥н≥стра ф≥нанс≥в ћ≥тюкова. ÷≥лком можливо, що дл¤ цього доведетьс¤ приймати постанову ¬ерховноњ –ади.

- ¬≥кторе ≤вановичу, вибачте за, вочевидь, дуже незручне запитанн¤: невже ви, досв≥дчений пол≥тик, ще в≥рите, що президент прислухаЇтьс¤ до голосу ¬ерховноњ –ади? ўо ≥ в даному раз≥ не станетьс¤ те, що сталос¤ з парламентськими постановами з пропозиц≥¤ми президенту зв≥льнити за серйозн≥ неподобства голову  ињвськоњ облдержадм≥н≥страц≥њ јнатол≥¤ «асуху та голову Ќац≥ональноњ телекомпан≥њ ¬адима ƒолганова? ѕрезидент же плюЇ на волю народних депутат≥в, а вони т≥льки смачно облизуютьс¤. ’≥ба не так?

- я не хот≥в би коментувати ц≥ д≥њ президента. –≥шенн¤ парламенту дл¤ нього необов'¤зков≥. ¬иконувати чи не виконувати њх - залежить в≥д його особистих пол≥тичних ≥нтерес≥в ≥ уподобань. ќднак ¤ в≥рю, що в≥н щиро хоче навести в держав≥ пор¤док. “ому й до того, що сталос¤ з банком "”крањна", небайдужий. ѕригадую, ще в 1998 роц≥, будучи головою парламентськоњ сл≥дчоњ  ом≥с≥њ, ¤ка розбиралас¤ з д≥¤льн≥стю Ќацбанку, ¤ допов≥в йому, що з банком "”крањна" ситуац≥¤ стаЇ загрозливою. ѕрезидент, стривожившись, запросив тод≥ на розмову ¬≥ктора ёщенка, ≥ той наговорив ст≥льки всього, що Ћеон≥д ƒанилович пов≥рив, на жаль, йому. "Ќе втручайс¤, - сказав мен≥, - за все в≥дпов≥даЇ наш видатний банк≥р..." ƒумаю, згадавши це, президент тепер зробить належн≥ висновки. ≤накше люди остаточно втрат¤ть в≥ру в справедлив≥сть влади, перш за все виконавчоњ. “ому, мен≥ здаЇтьс¤, Ћеон≥д ƒанилович Ї особою найб≥льш зац≥кавленою в наведенн≥ ладу. ’оч в≥н, треба визнати, не всемогутн≥й. …ого ж оточенн¤ протид≥Ї йому. ≤ не т≥льки в даному випадку, з банком "”крањна". ƒавайте згадаЇмо бодай його щор≥чн≥ посланн¤ ≥ виступи у ¬ерховн≥й –ад≥. —к≥льки в них основоположних позиц≥й ≥ завдань, вт≥ленн¤ в житт¤ ¤ких принесло б ”крањн≥ користь. јле практичний результат в≥д цього, ¤к правило, м≥зерний або й зовс≥м в≥дсутн≥й. “аке в президента оточенн¤.

- Ќещодавно в≥н сам визнав це, сказавши: "Ќа жаль, немало моњх партнер≥в думають не про ”крањну та њњ народ, а лише про себе, хоч весь час декларують протилежне". ƒл¤ мене це прозвучало ¤к визнанн¤ президента, що багато високих, нав≥ть найвищих ур¤довц≥в, вс≥л¤ко шкод¤ть держав≥, мабуть, це й справд≥ так. “≥льки напрошуЇтьс¤ запитанн¤: а де так≥ особи берутьс¤, хто њх призначаЇ на висок≥ посади, а пот≥м, коли нашкод¤ть, обер≥гаЇ в≥д в≥дпов≥дальност≥? —хоже, наш президент знаЇ лише одну кадрову колоду, ото й тасуЇ-перетасовуЇ њњ. ¬и ось згадували м≥н≥стра ф≥нанс≥в ћ≥тюкова, що його сл≥д видворити з ур¤ду. ј президент що? ѕризначаючи новий склад –ади нац≥ональноњ безпеки й оборони, вводить в нього й ћ≥тюкова. Ѕ≥льш н≥ж дивно...

- ј дивуватись н≥чого. —права не т≥льки в президентов≥. ¬ такому сусп≥льств≥ живемо. Ќеоднор≥дному. √л¤ньте на ¬ерховну –аду: вона не в≥дзначаЇтьс¤ сп≥льн≥стю своњх устремл≥нь: чого домагаютьс¤ одн≥ депутати, те в≥дкидають ≥нш≥, тому гору часто беруть не загальнонародн≥ ≥нтереси, а ≥нтереси окремих ол≥гарх≥чних груп ≥ клан≥в. я вже згадував, що мен≥ доводилос¤ (це було в жовтн≥ 1998 - червн≥ 1999 року) очолювати парламентську сл≥дчу  ом≥с≥ю, ¤ка займалас¤ Ќацбанком. ћи намагалис¤ викрити неподобства, що мали м≥сце. “ак д≥йшло й до ситуац≥њ з банком "”крањна". “од≥ й почалос¤: депутати, зац≥кавлен≥ в приховуванн≥ ≥стин, стали домагатис¤ ≥ таки добилис¤ свого - роботу ком≥с≥њ спершу було заблоковано, а пот≥м, хоча й аж за четвертою спробою, - ком≥с≥ю ¤к таку л≥кв≥дували зовс≥м.

ћен≥ хочетьс¤, щоб знали вс≥ громад¤ни: в злочинн≥ корупц≥йн≥ д≥¤нн¤ в ”крањн≥ вт¤гнут≥ тис¤ч≥ людей, перш за все, це найвищ≥ посадов≥ особи. «гадаймо справу колишнього прем'Їр-м≥н≥стра ѕавла Ћазаренка. Ќевже н≥хто не бачив, не розум≥в того, ¤к в≥н обкрадав державу? Ѕачили й розум≥ли, але не били на сполох, навпаки - приховували це, бо в≥д лазаренк≥вських оборудок њм самим д≥ставалис¤ лас≥ шматки. «лод≥¤нь Ћазаренка не м≥г не бачити той же м≥н≥стр ф≥нанс≥в, кер≥вники ≥нших м≥н≥стерств ≥ в≥домств, Ќацбанку, правоохоронних орган≥в - прокуратури, —лужби безпеки, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ. ÷ього не могли не бачити й губернатори, бо так чи ≥накше прислуговували Ћазаренку.

- ј в адм≥н≥страц≥њ президента про це знали?

- я переконаний, що про це знали вс≥ високопоставлен≥ чиновники.

- ƒо реч≥, чому ¬ерховна –ада не створила ком≥с≥ю дл¤ розсл≥дуванн¤ справи Ћазаренка?

- ѓњ створити неможливо. ƒуже багато ос≥б зац≥кавлен≥ в тому, щоб њњ не було, ≥ не допуст¤ть њњ по¤ви.

- ј треба б?

- ўоб крањна очистилась в≥д скверни зразка лазаренк≥вщини - треба. јле, повторюю, њњ н≥коли не буде. ћаЇмо усв≥домити, що ”крањна за р≥внем ≥сторичного розвитку в≥дкинута в≥д крањн «ах≥дноњ ™вропи на дек≥лька стол≥ть. якщо там н≥чого не зосталось в≥д феодал≥зму, то в нас в≥н т≥льки-но розцв≥в. ј суть феодал≥зму - це в≥дносини особистоњ залежност≥. ј це, ¤кщо схематично, означаЇ, що Ї сюзерен (прост≥ше: володар), ¤кий добираЇ соб≥ васал≥в (п≥длеглих), ¤к≥ йому служать, одержуючи за це певн≥ блага, будучи, однак, зобов'¤заними д≥литись часткою своњх доход≥в з сюзереном. Ќайпрост≥ший приклад - право збирати податки на певн≥й територ≥њ: наживайс¤ за цей рахунок, але не забувай частину своњх доход≥в в≥ддавати своЇму володарев≥. ј зараз згадайте численн≥ побори, не передбачен≥ н≥¤ким законодавством, ¤к≥ збирають в ”крањн≥ на "своњй" територ≥њ з б≥знесмен≥в ≥ просто громад¤н м≥сцев≥ адм≥н≥страц≥њ, правоохоронн≥ органи, пожежники, ≥нша влада. “ому даремно ми т≥шимось думкою, що маЇмо ринкову економ≥ку ≥ демократичну державу. ƒо цього нам ще дуже й дуже далеко. “а колись таки це матимемо.

- —пасиб≥ вам, ¬≥кторе ≤вановичу, за вашу щир≥сть ≥ в≥дверт≥сть. јле ми дещо в≥дступились в≥д головного предмета нашоњ розмови. “ому давайте повернемось до проблем, пов'¤заних з банком "”крањна". Ѕагато читач≥в "—≥льських в≥стей" стривожен≥ тим, чи отримають вони своњ кошти, ¤к≥ були на рахунках у банку "”крањна".

- я про це говорив п≥д час попередньоњ нашоњ розмови. “ому зараз дуже коротко. ¬клади в сум≥ до 500 гривень будуть повернут≥ через ƒержавний ощадний банк за рахунок ‘онду страхуванн¤. ¬иплати ц≥ вже розпочалис¤. якщо ж вклади б≥льш≥, то њх власники можуть отримати спершу по 500 гривень, а решту - п≥сл¤ реал≥зац≥њ актив≥в (ц≥нних папер≥в ≥ майна) банку "”крањна", це може розт¤гнутис¤ в час≥ до 3 рок≥в. ёридичн≥ особи повинн≥ звернутис¤ до л≥кв≥датора банку - јгентства з питань банкрутств (адреса: 01025, м.  ињв, пров. –ильський, 10; телефони в  иЇв≥: 244-15-77, 242-16-04, 244-16-05, 244-15-07). ѕредставництва л≥кв≥датора Ї в ус≥х област¤х, там теж можна отримати необх≥дну ≥нформац≥ю.

- “епер таке ось. ƒо редакц≥њ надход¤ть листи, в ¤ких читач≥ пов≥домл¤ють, що свого часу, ще до 1992 року, поклали грош≥ (≥ то були часом сол≥дн≥ суми) в агробанк "”крањна". “епер же, коли кинулись з'¤совувати, що з тими вкладами, ви¤вилос¤, що вони, по сут≥, "згор≥ли". “ак, один читач з –≥вненщини розпов≥даЇ: поклав 1065 рубл≥в, тепер на його рахунку т≥льки 56 коп≥йок. ≤нший наш читач, з ’мельниччини, поклав 8 тис¤ч рубл≥в, ≥ вони перетворилис¤ на 9 гривень 75 коп≥йок. ÷≥ й ≥нш≥ вкладники банку "”крањна" вважають, що њх п≥дло, не без участ≥ держави, пограбовано. ўо скажете на це? „и можна чимось допомогти таким, ¤ б сказав, жертвам ф≥нансового розбою?

- як не шкода, н≥чого вт≥шного сказати не можу. ¬клади, про ¤к≥ мова, знец≥нились внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ, ≥ њх н≥хто не ≥ндексуватиме. Ќаше законодавство передбачаЇ ≥ндексац≥ю т≥льки вклад≥в, ¤к≥ були в ƒержавному ощадбанку. Ѕанк же "”крањна" не державний, а приватний, комерц≥йний. “ому проблему, ¤ка тривожить багатьох (дуже шкода цих людей), вочевидь, розв'¤зано не буде. ѕовторюю: на жаль...

- ”т≥м, спод≥ваюсь, що ви, коли отримаЇте ¤кусь нову ≥нформац≥ю, що стосуватиметьс¤ банку "”крањна", под≥литесь нею з нашими читачами.

- ќбов'¤зково. ќб≥ц¤ю.

xtlan@torba.com

Используются технологии uCoz