ƒещо з нав≥¤ного зустр≥ччю з л≥кв≥датором банку Ђ”крањнаї
ƒв≥ основн≥ новини пов≥дав в≥н, л≥кв≥датор збанкрут≥лого акц≥онерного комерц≥йного агропромислового банку Ђ”крањнаї, зустр≥вшись ≥з представниками засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. як найчаст≥ше трапл¤Їтьс¤, одна з них була хорошою, друга Ч поганою.
“ак от, про суть першоњ, хорошоњ. «авершилас¤ виплата кошт≥в кредиторам (прост≥ше Ч вкладникам та кл≥Їнтам), вимоги ¤ких в≥дпов≥дно до закону задовольн¤ютьс¤ у першу чергу. ÷е значить, що через установи банку Ђјвальї 46188 ф≥зичних ос≥б Ч вкладник≥в банку Ђ”крањнаї одержали все те, що њм належало, сповна, на це п≥шло 181,53 м≥льйона гривень. Ќе отримали грошей лише т≥ вкладники, котр≥ не вчасно за¤вили своњ вимоги, а тому й не потрапили до в≥дпов≥дних списк≥в. “аких 3720 ос≥б. ѕроте хвилюватись њм не сл≥д, л≥кв≥датор банку Ђ”крањнаї маЇ нам≥р укласти з банком Ђјвальї додаткову угоду, ≥ через його мережу вони отримають те, що њм належить.
—кладовою хорошоњ новини Ї також те, що л≥кв≥датор Ђ”крањниї через установи комерц≥йного банку Ђѕриватбанкї практично завершив виплати юридичним особам, визнаним законом кредиторами першоњ черги. ÷е громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥нвал≥д≥в ≥ ветеран≥в, будинки-≥нтернати дл¤ д≥тей, громад¤н похилого в≥ку та ≥нвал≥д≥в, школи-≥нтернати, ”крањнський нац≥ональний фонд Ђ¬заЇморозум≥нн¤ ≥ примиренн¤ї. —ума в≥дшкодувань цим юридичним особам склала 6,9 м≥льйона гривень.
“епер л≥кв≥датор готуЇтьс¤ до виплат борг≥в кредиторам, ¤к≥ складають другу (на це потр≥бно 515,8 м≥льйона гривень) ≥ третю черги (919,5 м≥льйона). –азом на ц≥ потреби необх≥дно з≥брати 1 м≥ль¤рд 435 м≥льйон≥в гривень з невеличким хвостиком. «≥ставмо цю суму з т≥Їю, що вже виплачена, ≥... ƒумаЇтьс¤, багато хто, зробивши це, вхопитьс¤ за голову. Ѕо збагне, що ≥ фермерським, ≥ сол≥дн≥шим с≥льгоспп≥дприЇмствам та ≥ншим структурам агропромислового комплексу, ¤к ≥ численним с≥льським школам, л≥карн¤м, залишаЇтьс¤ поки що лише мр≥¤ти про те, що њм буде колись повернуто грош≥, ¤к≥ вони дов≥рили свого часу банку Ђ”крањнаї. ќце ≥ Ї та друга Ч погана Ч новина (хоч њњ ≥ не було так названо), про ¤ку журнал≥сти д≥зналис¤ з розпов≥д≥ л≥кв≥датора банку Ђ”крањнаї.
“о все ж таки, що св≥тить кредиторам другоњ ≥ третьоњ черг? Ћ≥кв≥датор, а це досв≥дчений у ф≥нансових справах спец≥ал≥ст ост¤нтин –аЇвський, ¤кий виступаЇ в ц≥й ≥постас≥ лише з червн¤ нин≥шнього року, тобто п≥сл¤ того, ¤к д≥¤льн≥сть к≥лькох попередн≥х л≥кв≥датор≥в визнали незадов≥льною, був небагатосл≥вним. ћожливо (нав≥ть ≥мов≥рно), через те, що чудово усв≥домлюЇ ≥ реально оц≥нюЇ жахлив≥сть ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ з банком Ђ”крањнаї. ќднак, ¤к не прикро, в≥н нав≥ть не спробував назвати тих, хто заварив таку кашу. √оворив лише про те, що робитьс¤ ≥ передбачаЇтьс¤ робити, аби њњ розсьорбати. Ќайперше, що вже вдалос¤, це зд≥йснити ≥нвентаризац≥ю, тобто скласти опис актив≥в, деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥. ѕри цьому, пов≥дав, ≥ випливли довол≥ некрасив≥ факти: бозна-куди под≥лас¤ частина майна Ч компТютерноњ техн≥ки, транспортних засоб≥в, ще дечого. ќт ≥ треба зТ¤сувати, ¤к це сталос¤, хто мусить в≥дшкодувати збитки. ѕрозвучало також, що боржники не квапл¤тьс¤ повертати кошти, уз¤т≥ в банку.
јле назвати боржник≥в л≥кв≥датор в≥дмовивс¤. ¬очевидь, тому, ¤к можна було здогадатис¤, що йдетьс¤ про ≥нтереси довол≥ впливових ос≥б. ÷е випливало з його з≥знанн¤, що й суди теж не посп≥шають з розгл¤дом позов≥в до таких ос≥б. ЌемаЇ спод≥ваноњ п≥дтримки й з боку прокуратури, ћ≥н≥стерства юстиц≥њ, ≥нших правоохоронних служб. “ому доводитьс¤ обмежуватис¤, так би мовити, пошуком того, що все-таки може найближчим часом дати бодай ¤кусь дещицю дл¤ створенн¤ Ђл≥кв≥дац≥йноњ масиї, тобто накопиченн¤ кошт≥в, необх≥дних дл¤ подальших в≥дшкодувань по боргах збанкрут≥лого банку. —аме з ц≥Їю метою, ¤к д≥зналис¤ журнал≥сти, вже вдалос¤ продати к≥лька квартир та обТЇкт≥в незак≥нченого буд≥вництва. “епер готуютьс¤ до продажу к≥лькох дес¤тк≥в автомоб≥л≥в. “а все це, у пор≥вн¤нн≥ з потребами в коштах, Ч сущий м≥зер. «начно б≥льше можна б отримати, ¤кби вдалос¤ продати борги найб≥льших деб≥тор≥в, загальна сума њх понад 1 м≥ль¤рд 250 м≥льйон≥в гривень. јле, по-перше, мало хто (йдетьс¤ про банк≥вськ≥ установи) зац≥кавивс¤ ц≥Їю ≥деЇю, а по-друге, н≥хто не в≥даЇ, ¤к це зд≥йснити. “ому потр≥бно ще розробити й унормувати в≥дпов≥дний механ≥зм. —к≥льки знадобитьс¤ на це часу, н≥хто сказати не в змоз≥.
Ќе наваживс¤ л≥кв≥датор в≥дпов≥сти й на журнал≥стське запитанн¤, чи вс≥м, кому належить, будуть повернут≥ борги. —хоже, в≥н у цьому не впевнений. «ате впевнений (сам сказав про це, в≥дпов≥даючи на журнал≥стське запитанн¤), що ¤кби вс≥, хто вз¤в у банку грош≥, та повернули њх, то банк би м≥г в≥дродитись. ќт би це у вуха найвищому кер≥вництву держави, та щоб стало воно њхньою метою. “≥льки, суд¤чи з усього, це марн≥ спод≥ванн¤.
÷≤кавим було таке з≥знанн¤ ост¤нтина –аЇвського. ѕопередн≥ л≥кв≥датори не клопоталис¤ про ощадливе використанн¤ кошт≥в на потреби свого апарату, хоча й говорили про це, але не посп≥шали скорочувати штати. «ате встановили завищену оплату прац≥ своњм п≥длеглим, доходило до того, що т≥ отримували по 5 тис¤ч гривень на м≥с¤ць. ≤ це при тому, що працювали й одержували добр≥ грош≥ ще й за сум≥сництвом. Ќовому л≥кв≥датору довелос¤ ламати це. “ож, починаючи з вересн¤ нин≥шнього року, штати скорочено на 40 в≥дсотк≥в, в≥дпов≥дно зменшено й фонд зарплати.
. –аЇвський пооб≥ц¤в, що про подальш≥ под≥њ, повТ¤зан≥ з л≥кв≥дац≥Їю банку Ђ”крањнаї, обовТ¤зково ≥нформуватиме представник≥в «ћ≤, а через них ≥ широку громадськ≥сть...
Ќе знаю, ¤к у моњх колег, а в мене залишилис¤ в≥д зустр≥ч≥ г≥рк≥ враженн¤. „ому?
я не в≥дчув щирост≥ л≥кв≥датора. «давалос¤, в≥н весь час побоювавс¤, аби не сказати чогось Ђзайвогої. “им-то пост≥йно, ¤к т≥льки мова заходила про щось уже зроблене або лише задумане, додавав: Ђв≥дпов≥дно до чинного законодавстваї. ўоб н≥хто, боронь боже, й подумати не посм≥в, що л≥кв≥датор занадто см≥ливий. ўо в≥н може розкрити причини, ¤к≥ зумовили банкрутство такого потужного банку, назвати причетних до цього ос≥б.
’оча насправд≥ знаЇ, добре знаЇ, що банк луснув не одразу. ўо цьому передувала зухвала акц≥¤ захопленн¤ ключових банк≥вських пост≥в приб≥чниками президента ”крањни, п≥сл¤ чого й почалос¤ розт¤гуванн¤ кошт≥в кл≥Їнт≥в та вкладник≥в. Ѕули, однак, ≥ це добре в≥домо, особи, ¤к≥ били з цього приводу на сполох. ÷е, перш за все, народн≥ депутати ”крањни Ч члени депутатського обТЇднанн¤ Ђјнтимаф≥¤ї, очолюваного √ригор≥Їм ќмельченком. ¬они не раз зверталис¤ з депутатськими запитами ≥ до президента ”крањни, ≥ до √енпрокуратури. Ќаводили конкретн≥ факти, просили роз≥братись ≥ навести пор¤док. ѓм нав≥ть удалось добитис¤ створенн¤ “имчасовоњ парламентськоњ сл≥дчоњ ком≥с≥њ, але не без благословенн¤ найвищих посадових персон вона наткнулас¤ на серйозну протид≥ю. ƒо реч≥, про це не раз писали Ђ—≥льськ≥ в≥ст≥ї.
ќсобливо дивною була позиц≥¤ президента ”крањни. ѕро нењ свого часу пов≥дав, зокрема, тод≥шн≥й заступник голови щойно згаданоњ сл≥дчоњ ком≥с≥њ ¬≥ктор —услов. «а його словами, в≥н ще на початку 1999 року звертавс¤ особисто до Ћ. учми, говорив йому про ситуац≥ю, ¤ка складалас¤ навколо банку Ђ”крањнаї. јле учма зам≥сть того, щоб стривожитись ≥ вжити заход≥в до виправленн¤ становища, запропонував —услову Ђне втручатисьї. ” даному раз≥ це була порада. ј от щодо ≥нших ос≥б Ч то, сл≥д гадати, розпор¤дженн¤. ќн чому втрачавс¤ час, хоча, ¤к вважаЇ —услов, банк Ђ”крањнаї можна було ще вр¤тувати. јле не вр¤тували. Ѕо в банку владарювали люди з розвинутими шкурними ≥нтересами, але близьк≥ до президента. “ож ≥ довели банк до краху.
«годом, кажуть, учма висловив жаль з приводу того, що сталос¤. “≥льки чи щирим був? јдже кошти в≥д розграбуванн¤ банку призначалис¤ й на його ≥нтереси, зокрема на забезпеченн¤ президентськоњ виборчоњ кампан≥њ.
¬загал≥, щир≥сть Ч чи не найб≥льший деф≥цит у характер≥ наших найвищих кер≥вник≥в. «гадаймо бодай Ћеон≥да равчука, за президентства ¤кого Ђзгор≥лиї, ¤к на нин≥шн≥ м≥рки, 132 м≥ль¤рди гривень людських вклад≥в в ќщадбанку. равчук, виправдовуючись, звалюЇ тепер вину на –ос≥ю, то вона, мовл¤в, забрала т≥ грош≥. ’оча ¤к вона могла це зробити наприк≥нц≥ 1991 року, ¤кщо ще в серпн≥ 1990 року, за п≥втора року до розвалу —–—–, було ухвалено закон Ђѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањниї, а невдовз≥ й закон Ђѕро банки й банк≥вську д≥¤льн≥стьї, ¤ким було дозволено створити комерц≥йн≥ банки, а також, згадаймо, й сказано, що ”крањна гарантуЇ збереженн¤ громад¤н у своЇму ќщадному банку ≥ њх видачу вкладникам на першу вимогу. ÷≥ну цих гарант≥й ми сьогодн≥ добре знаЇмо. √рош≥ просто так не пропадають, вони, за певних обставин, перекочовують з одних кишень в ≥нш≥. ќн чому дуже швидко справдивс¤ прогноз равчука про те, що Ђбудуть у нас ≥ багат≥, ≥ б≥дн≥ї. √рош≥ з ќщадбанку, ¤к пот≥м ≥ з створених за декретом учми вс≥л¤ких траст≥в та њм под≥бних шахрайських структур, опинилис¤ на рахунках нин≥шн≥х наших буржуњв-ол≥гарх≥в, у тому числ≥ й за межами ”крањни.
√рош≥ т≥кають в≥д тих, хто њх заробл¤Ї. “≥кають до тих, хто, прикриваючись кравчук≥всько-кучм≥вською пол≥тикою, перехоплюЇ ≥ привласнюЇ њх. ќн чому й усталивс¤ в ”крањн≥ не той пор¤док, коли Ђкоп≥йка гривню бережеї, а зовс≥м ≥нший, коли Ђкоп≥йка скаче, а гривн¤ плачеї.
¬исновок: нас безсов≥сно обдурюють. ќбдурили з майновими сертиф≥катами. ќбдурили з приватизац≥Їю. ќбдурюють з паюванн¤м земл≥ ≥ майна на сел≥. ќбдурюють на виборах. Ќин≥ дур¤ть кучм≥всько-медведчук≥всько-литвин≥вськими об≥ц¤нками демократизувати ”крањну. —ловом, дур¤ть, дур¤ть ≥ знову дур¤ть. ј чому? Ѕо дозвол¤Їмо себе дурити. ƒопоки ж так буде? ƒоки не зрозум≥Їмо: год≥ миритис¤ з цим, треба м≥н¤ти владу. ’≥ба не так?