Аналіз діяльності акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" за останні роки свідчить про стійку тенденцію погіршення його фінансового стану і втрати платоспроможності внаслідок проведення ризикованої кредитної політики.
Особливо різко змінився характер кредитної діяльності банку "Україна" у 1998 році, коли правління банку з потурання Ради почало видавати кредити великими сумами комерційним структурам, що працювали в аграрному секторі, які фактично виступали субкредиторами для сільськогосподарських підприємств. При цьому рівень страхування кредитних ризиків різко впав, зросла ймовірність появи проблемних кредитів. Тому Президент України постійно ставив завдання перед Кабінетом Міністрів України та Національним банком України щодо вирішення проблем цього банку.
З цією метою в листопаді 1998 року в позачерговому посланні до Верховної ради України "Про заходи щодо економічної стабілізації та стимулювання виробництва" та у виступі у сесійному залі парламенту Глава держави привертав увагу парламентарів і Уряду до фінансового стану банку, відзначивши необхідність у його санації з націоналізацією та перетворенням у селянський (іпотечний) банк шляхом термінового прийняття законодавчого рішення. На основі положень послання було дано відповідне доручення Кабінету Міністрів України та Національному банку України. Однак ефективних заходів Урядом і Національним банком України тоді так і не було вжито.
Наступним кроком у питанні врегулювання ситуації навколо банку "Україна" стало прийняття у січні 1999 року Указу Президента України "Про Комплексні заходи щодо оздоровлення банківської системи на 1999 - 2000 роки". Перед Кабінетом Міністрів України, Національним банком України і керівництвом банку "Україна" було поставлено конкретне завдання щодо розробки протягом 1999 року стратегії довгострокової життєздатності агропромислового банку на основі програм збільшення його капіталу та реструктуризації активів, запровадження обмежувальних заходів для подальшого зростання ризиків, активізації роботи з банком стосовно скорочення обсягу прострочених платежів та заборгованості позичальників - суб'єктів господарювання. Проте і це доручення Президента України не виконувалося, банк продовжував збиткову діяльність.
Залишились поза увагою державних виконавчих органів влади також вимоги щодо необхідності забезпечення сталої роботи великих (системних) банків і їх реформування (в числі яких першочергове місце займав банк "Україна"), викладені в Посланні Президента України до Верховної Ради України 22 лютого 2000 року "Україна: поступ у ХХ1 століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки".
Тому в Указі Президента України від 14.07 2000 р. № 891/2000 "Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень" Кабінету Міністрів України за участю Національного банку України знову доручалось розробити до 1 листопада 2000 року Комплексну програму розвитку банківської системи України на 2001 - 2003 роки, спрямовану на здійснення протягом 2000 - 2001 років відповідних заходів, в тому числі щодо реорганізації акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна". До сьогоднішнього дня зазначена програма не розроблена і не затверджена.
Більше того, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України не виконувались власні рішення по АКАБ "Україна". Зокрема, з грудня минулого року залишилася невиконаною їх спільна постанова "Про діяльність Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" щодо викупу у банку державних цінних паперів на загальну суму 136 млн.грн. та погашення прострочених кредитів, в тому числі виданих за гарантіями та рекомендаціями Уряду.
В результаті банк катастрофічно втрачав клієнтів і платоспроможність. Борги банку за проблемними кредитами досягли 1,6 млрд.грн., з них за основним боргом - 1,2 млрд.грн., за відсотками - 0,4 млрд.грн., але в погашення їх з початку року було стягнуто лише 100 тис.грн.
Водночас банк мав більше 1,7 млн вкладників і десятки тисяч клієнтів - суб'єктів господарювання, загальний борг яким складав біля 430 млн. грн. Проблеми банку зачепили інтереси близько 9 млн. громадян України.
Стало ясно, що без зовнішнього фінансування та серйозної реструктуризації він не зможе відновити свою діяльність. В ситуацію знову втрутився Глава держави і на початку травня ц.р. доручив Кабінету Міністрів України і Національному банку України реалізувати ряд невідкладних заходів щодо врегулювання питань платоспроможності та збереження інфраструктури банку, в тому числі шляхом емісії державних цінних паперів і їх обміну на активи банку, повернення боргів по раніше виданих кредитах та створення на базі банку нової фінансової установи. Для цього необхідне було прийняття Верховною Радою України відповідного законодавчого рішення, але з пропозиціями Уряду на цей раз не погодилися парламентарі.
Повністю підтримуючи рішення Верховної Ради України про створення спеціальної парламентської комісії з розслідування причин банкрутства банку, на якому Президент України раніше наполягав, Главу держави не влаштовує те, що парламентарі нічого не запропонували для вирішення найголовніших проблем - захисту інтересів вкладників і клієнтів банку. Це дестабілізує соціально-економічну ситуацію в регіонах та негативно впливає на проведення жнив і осінньо-польових робіт.
На сьогоднішній день розрахунки з вкладниками - фізичними особами передбачається здійснити за допомогою створеного на підставі Указу Президента України Фонду гарантування вкладів населення в комерційні банки. Виплати за цим фондом (до 500 грн. за вкладом) почнуться найближчим часом і таким чином будуть вирішені проблеми майже 95 % вкладників. Водночас для забезпечення повернення прострочених кредитів підключені всі державні органи влади, в тому числі Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України Генеральної прокуратури Державної податкової адміністрації України.
Розв'язання проблем банку "Україна" знаходиться постійно на контролі у Глави держави.