јкц≤онерний комерц≥йний агропромисловий банк Ђ”крањнаї був утворений 1991 року на основ≥ колишнього державного јгропромбанку ”–—–, нагадав витоки народний депутат ¬≥ктор  ороль. Ѕанк швидко наростив статутний фонд до 70 м≥льйон≥в гривень, мав 27 дирекц≥й ≥ 510 в≥дд≥лень, ¤к≥ обслуговували б≥льш ¤к 200 тис¤ч юридичних ос≥б та майже 1,5 м≥льйона ф≥зичних ос≥б Ч вкладник≥в. ÷е була одна з восьми найпотужн≥ших ф≥нансово-кредитних установ нашоњ держави.

¬одночас банк Ђпривертав увагу пол≥тик≥в ≥ високопоставлених ос≥б, ¤к≥ неодноразово робили спроби вольового втручанн¤ в його д≥¤льн≥сть ≥ нав≥ть спроби використанн¤ його ф≥нансових можливостей у своњх корисливих ц≥л¤хї.

Ђ“≥ чи ≥нш≥ пол≥тичн≥ особистост≥ та промислово-ф≥нансов≥ групи мали певний вплив на д≥¤льн≥сть банку, ≥ це аж н≥¤к не йшло йому на користь. ” самому банку також були кер≥вники та ≥нш≥ в≥дпов≥дальн≥ особи, ¤к≥ в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ лоб≥ювали ≥нтереси високопоставлених ур¤довц≥в, пол≥тик≥в, представник≥в б≥знесовоњ ел≥ти. Ќав≥ть сьогодн≥ спостер≥гаютьс¤ безпрецедентн≥ за своЇю безцеремонн≥стю спроби де¤ких пол≥тик≥в втручатись у х≥д розсл≥дуванн¤ справ по банку Ђ”крањнаї, зд≥йснювати тиск на р≥шенн¤ господарських суд≥в. “аке трапл¤лос¤ ≥ з боку ¬ерховноњ –адиї. ¬ господарських судах ви¤вилис¤ листи двох парламентських ком≥тет≥в Ч з правовоњ пол≥тики та бюджету Ч в ¤ких нав≥ть даютьс¤ рекомендац≥њ призупинити на ¤кийсь час виконанн¤ р≥шень суду. Ђ÷е дуже схоже на завуальоване протекц≥онуванн¤ ф≥рм, д≥¤льн≥сть ¤ких заслуговуЇ на дуже приск≥пливу увагу правоохоронних орган≥вї.

“имчасова сл≥дча ком≥с≥¤ вислухала близько 25 посадових ос≥б, ¤к≥ в той чи ≥нший пер≥од працювали в банку або з банком ≥ приймали р≥шенн¤, в≥д ¤ких залежала дол¤ банку.  ом≥с≥¤ отримала також велику к≥льк≥сть звернень в≥д кер≥вник≥в п≥дприЇмств ≥ громад¤н, ¤к≥ постраждали в результат≥ банкрутства банку Ђ”крањнаї.

јле, п≥дкреслив ¬.  ороль, Ђне вс≥, кого ми запрошували на ком≥с≥ю, поводилис¤ достатньо в≥дпов≥дально. Ќаприклад, колишн≥й голова нагл¤довоњ ради банку Ђ”крањнаї пан —ацюк на р¤д поставлених нами запитань не спром≥гс¤ дати ч≥тких в≥дпов≥дей, посилаючись на втрату памТ¤т≥... ј депутат ¬олков жодного разу не зТ¤вивс¤ на наш≥ зас≥данн¤, про≥гнорував ус≥ запрошенн¤... якщо справа п≥де так ≥ дал≥.., ¤ буду змушений ставити питанн¤ про позбавленн¤ пана ¬олкова депутатськоњ недоторканност≥ й переданн¤ його справи до прокуратуриї.

јнал≥з д≥¤льност≥ банку св≥дчить, що в≥н ефективно працював т≥льки в перш≥, г≥пер≥нфл¤ц≥йн≥, роки. Ќадзвичайно велик≥ проценти за кредити забезпечували йому прибутков≥сть ≥ безтурботне житт¤ дл¤ його персоналу. ѕост≥йно зв≥туючи про Ђусп≥хиї, кер≥вники банку (на той час Ч голова правл≥нн¤ п.  оваленко, голова нагл¤довоњ ради п. —итник) не пом≥чали, що ф≥нансовий ринок у держав≥ стаб≥л≥зувавс¤, почали д≥¤ти ринков≥ умови. ѕроведенн¤ у значних масштабах неефективних, нав≥ть протиправних заход≥в, укладанн¤ протизаконних угод набувало повс¤кденного характеру. ÷е не викликало тривоги Ќац≥онального банку, ур¤ду держави, ¤к≥ нер≥дко розгл¤дали банк Ђ”крањнаї ¤к механ≥зм дл¤ ф≥нансуванн¤ своњх ризикованих попул≥стських проект≥в.

1996 року Ќац≥ональний банк таки в≥дчув загрозу кризи, ≥ кер≥вництво Ђ”крањниї було зам≥нене, головою правл≥нн¤ став пан  равець. јле команда  равц¤ скористалас¤ безконтрольн≥стю з боку Ќацбанку. «битков≥сть Ђ”крањниї наростала, руйн≥вн≥ процеси посилювалис¤. 1999 р≥к банк зак≥нчив ≥з збитками в 123,1 м≥льйона гривень.

« приходом команди пана  равц¤ порушенн¤, зловживанн¤, збитков≥ операц≥њ набули неконтрольованого характеру, а в р¤д≥ випадк≥в нав≥ть ≥н≥ц≥ювалис¤ кер≥вництвом банку. «≥ складу правл≥нн¤ були виведен≥ кер≥вники м≥сцевих дирекц≥й,  равець отримав можлив≥сть одноос≥бного, практично необмеженого ≥ безконтрольного доступу до вс≥х банк≥вських ресурс≥в.

ћ≥сцев≥ дирекц≥њ були позбавлен≥ можливост≥ заробл¤ти соб≥ кошти на м≥жбанк≥вському ринку ≥ таким чином змушен≥ задовольн¤тис¤ подачками в≥д пана  равц¤, що робило њх слухн¤ними ≥ пок≥рними. як результат, за 1997-98 роки стали збитковими 14 дирекц≥й ≥ близько 200 в≥дд≥лень.

 ер≥вництво банку Ђ”крањнаї при абсолютн≥й пасивност≥ Ќац≥онального банку проводило вкрай ризиковану, а в останн≥й пер≥од своЇњ д≥¤льност≥ нав≥ть шк≥дливу дл¤ банку практику скиданн¤ великих кошт≥в у активи, приречен≥ на неповерненн¤, Ч гарант≥њ, кредити, акредитиви та ц≥нн≥ папери. Ќер≥дко кредити надавалис¤ за штучно заниженими процентними ставками.

” кер≥вник≥в банку зТ¤вилис¤ своњ ф≥рми, ¤к≥ використовували кап≥тал банку ¤к власний. Ќаприклад, ≥нвестуванн¤ п≥дприЇмств, до ¤ких мали в≥дношенн¤ сам  равець та його дов≥рена особа, в≥дпов≥дальний прац≥вник банку Ќекрасов (Ђјтланта ≥нтернешнлї, Ђ”крањна-нафтаї, ЂЌафта- ї), нанесли збитки банков≥ на 246,7 млн. гривень. Ќаприклад, ф≥рм≥ Ђјтланта ≥нтернешнлї за вказ≥вкою  равц¤ було в≥дкрито кредитну л≥н≥ю на 50 млн. гривень, при тому, що власн≥ кошти ц≥Їњ ф≥рми складали всього 19 тис. гривень. Ђ„и не в тому секрет такоњ безмежноњ щедрост≥, що серед засновник≥в Ђјтланти ≥нтернешнлї значитьс¤ ≥ дружина пана  равц¤?ї Ч поставив риторичне запитанн¤ голова парламентськоњ ком≥с≥њ.

ќсобливою увагою кер≥вництва банку користувалис¤ “орговий д≥м ЂЅанк ”крањнаї, товариство Ђ”крањнська моваї, Ђ≤нтерагросистемаї, Ђ”крањна-холдинг-л≥зингї, Ђ”крањнанафтотрейдї, Ђ аштанї та де¤к≥ ≥нш≥.  редити њм видавалис¤ в необмежених обс¤гах ≥ п≥д м≥зерну ставку Ч до одного в≥дсотка р≥чних.

„астка прострочених кредит≥в у загальн≥й сум≥ кредитних заборгованостей на 1 червн¤ 1999 року склала вже 58 в≥дсотк≥в Ч майже 600 м≥льйон≥в гривень.

ќсобливого зухвальства набуло використанн¤ кошт≥в банку на потреби персоналу центрального апарату: даруванн¤ або продаж за м≥зерну ц≥ну квартир, п≥льгов≥ кредити, необмежен≥ закордонн≥ в≥др¤дженн¤. «а 1994-98 рр. центральний апарат банку, кр≥м зароб≥тноњ плати, витратив на своЇ утриманн¤ б≥льше 10 млн. гривень.  вартирн≥ операц≥њ нанесли майже 5 млн. гривень збитк≥в.

ћаючи власний ≥нститут, банк додатково оплачував навчанн¤ близько 60 студент≥в в ≥нших вузах ≥ витрачав на це майже 1 млн. гривень за р≥к. ≤з 560 ос≥б, ¤к≥ навчалис¤ за рахунок банку в 1998 роц≥, 239 н≥¤кого в≥дношенн¤ до нього не мали н≥ до, н≥ п≥сл¤ навчанн¤.

Ќ≤якоѓ реакц≥њ на становище в банку Ђ”крањнаї тривалий час не було н≥ з боку ради банку, н≥ з боку Ќацбанку, н≥ з боку ур¤ду.

Ћише тод≥, ¤к крах банку став очевидним, рада банку дала згоду на зв≥льненн¤ пана  равц¤ та де¤ких ≥нших посадових ос≥б Ч Ђу звТ¤зку з переходом на ≥ншу роботуї. Ќ≥кому з них не було предТ¤влено н≥¤ких претенз≥й.

” жовтн≥ 1998 року до кер≥вництва банком Ђ”крањнаї приступив п. √риджук. ¬≥н з≥ своЇю командою спробував проанал≥зувати ситуац≥ю ≥ знайти вих≥д з нењ. јле вплинути на х≥д под≥й уже не м≥г ≥ в липн≥ 1999 року подав за¤ву про зв≥льненн¤.

” цей пер≥од в дол≥ банку починаЇтьс¤ новий етап, не менш драматичний, н≥ж попередн≥й.

Ђ” травн≥ 1999 року до кер≥вництва банком приходить команда, ¤ка добре розум≥Ї, куди вона прийшла, дл¤ ¤ких ц≥лей, ¤к≥ маЇ можливост≥ ≥ на ¤кий ресурс може розраховувати. √оловою ради банку було обрано пана —ацюка, народного депутата ”крањни. ƒо ради банку ув≥йшов ≥ пан ¬олков Ч людина, котра маЇ значний досв≥д у ф≥нансових операц≥¤х з великими коштамиї. 19 серпн¤ того ж року головою правл≥нн¤ обрали пана ћ≥хеЇва, ¤кий ран≥ше очолював головне операц≥йне управл≥нн¤ цього банку. Ќова команда почала на св≥й розсуд проводити банк≥вську пол≥тику.

Ђ” результат≥ такоњ пол≥тики нев≥домо куди зникло майже 13 в≥дсотк≥в акц≥й держави у статутному фонд≥ банку Ђ”крањнаї... Ќова спр¤мован≥сть пол¤гала ≥ в тому, що почалас¤ робота з боржниками Ч не з ус≥ма, а переважно з тими, що мали певн≥ позиц≥њ в банку й могли перешкодити нам≥рам новоњ команди. ѕоказовими Ї справи ф≥рми Ђјгротехнопаркї, ¤кою до обранн¤ народним депутатом керувала Ћюдмила —упрун, ф≥рми Ђ¬алд≥ї та ≥нших. —п≥льним дл¤ них Ї те, що на погашенн¤ боргу банков≥ Ђ”крањнаї вони передавали своЇ майно, котре оц≥нювалос¤ дорожче, н≥ж борг, але пот≥м зТ¤совувалос¤, що майно продавали за безц≥нь, грош≥ не надходилиї.

Ђƒивна р≥ч в≥дбувалас¤ також з ф≥рмами, ¤к≥ були власн≥стю кер≥вництва банку. Ќаприклад, заборгован≥сть «ј“ Ђ”крросї Ч 25 м≥льйон≥в долар≥в Ч було реструктуризовано з терм≥ном погашенн¤ на 2010 р≥к, «ј“ “орговий д≥м ЂЅанк Ђ”крањнаї, борг ¤кого 119 м≥льйон≥в гривень, строк погашенн¤ зум≥в пролонгувати до 23 (точна дата!) с≥чн¤ 2013 року. “обто банк Ђ”крањнаї знову залишивс¤ в дурн¤хї.

¬иход¤чи з анал≥зу ф≥нансового стану банку Ђ”крањнаї, Ќацбанк у вересн≥ 2000 року вв≥в тимчасову адм≥н≥страц≥ю банку, а коли вона н≥¤ких ефективних заход≥в по виведенню з кризи не зд≥йснила, 17 липн¤ 2001 року в≥дкликав л≥ценз≥ю ≥ цим самим припинив функц≥онуванн¤ банку Ђ”крањнаї. « того часу працюЇ л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤...

Ђ—л≥д сказати, що банк... був агентом ур¤ду, забезпечував масове обслуговуванн¤ бюджету, кредитуванн¤ агропромислового комплексу... ”р¤д за часи кер≥вництва пп. Ћазаренка, ѕустовойтенка, ёщенка не виконував своњх ф≥нансових зобовТ¤зань перед банком за кредитами, наданими п≥д його гарант≥њ або за його вказ≥вкамиї.

—таном на 1 липн¤ 2001 року статутний фонд банку Ђ”крањнаї складаЇ 70,3 млн. гривень, при цьому 20 акц≥онер≥в волод≥ють 30-ма в≥дсотками акц≥й банку. ¬сього акц≥онер≥в Ч 330 тис¤ч. «битки минулих рок≥в Ч 1 м≥ль¤рд 870 тис¤ч гривень. ‘≥нансовий результат поточного року Ч 61 млн. гривень збитк≥в. 12 дирекц≥й Ч прибутков≥: ¬≥нницька, ∆итомирська, «акарпатська, «апор≥зька, ≤вано-‘ранк≥вська,  римська, ќдеська, ѕолтавська, —умська, ’ерсонська, ’мельницька ≥ „ерн≥г≥вська.

 редитний портфель банку Ч 1 млрд. 278 млн. гривень, безнад≥йн≥ щодо поверненн¤ кредити складають 1 млрд. 47 млн. гривень.

Ќайб≥льш≥ боржники банку Ч ЂЌафта- ї (123,9 млн. гривень), Ђјгротехнопаркї (203 млн. гривень), Ђ≤нтерагросистемиї (56,7 млн. гривень), Ђќл≥мпексї (26 млн. гривень), Ђјтланта ≥нтернешнлї (71 млн. гривень), Ђ”крросї (42,7 млн. гривень), “орговий д≥м ЂЅанк Ђ”крањнаї (119,3 млн. гривень). ЂЅорги держави, за за¤вкою банку, 469 м≥льйон≥в гривень, але ур¤дом визнано 25ї.

Ђ¬и запитуЇте пр≥звища. ѕр≥звища ¤к на час реЇстрац≥њ ф≥рм, так ≥ на час одержанн¤ кредит≥в н≥чого не говор¤ть. ÷е не пол≥тики, за ними сто¤ть ≥нш≥...ї

ЂЅорги ф≥зичних ос≥б складають 3,5 м≥льйона гривень, з них 3 м≥льйони повертаютьс¤, а 500 тис¤ч будуть проблемнимиї.

¬ числ≥ проблем, ¤к≥ вимагають вир≥шенн¤, голова парламентськоњ ком≥с≥њ назвав, зокрема:
Ч ¤к повернути кредити?
Ч ¤к розрахуватис¤ з вкладниками банку?
Ч ¤к працювати кл≥Їнтам банку, ¤к≥ залишилис¤ без кошт≥в ≥ ¤ких тепер штрафують податк≥вц≥ за затримки сплати податк≥в?
Ч ¤к визначити моральну, пол≥тичну, а в р¤д≥ випадк≥в ≥ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть ос≥б, винних у банкрутств≥ Ђ”крањниї?

ўоб повернути кредити, працюють ≥ правоохоронн≥ органи. «а фактами шахрайства з ф≥нансовими ресурсами, зловживанн¤ посадовим становищем ≥ розкрадань у систем≥ банку Ђ”крањнаї порушено 106 крим≥нальних справ, 26 вже направлено до суду.

 ом≥с≥¤ д≥йшла висновку, що незаконне наданн¤ кредит≥в комерц≥йним структурам, засновниками ¤ких були прац≥вники банку, њхн≥ близьк≥ родич≥ ≥ знайом≥, а також факти наданн¤ кредит≥в за хабар≥ в пер≥од головуванн¤ п.  равц¤ б≥льш-менш розсл≥дуван≥ й механ≥зм зловживань викритий, посадов≥ особи будуть прит¤гнут≥ до в≥дпов≥дальност≥.

Ђѕер≥од правл≥нн¤ пана —ацюка потребуЇ глибокого ≥ детального вивченн¤ ≥з залученн¤м контролюючих та правоохоронних орган≥вї.

Ђ—ьогодн≥ активи банку Ђ”крањнаї складають 1 млрд. 90 млн. гривень, а фактично це 829 реальних м≥льйон≥в. «обовТ¤занн¤ ж складають 1 млрд. 829 м≥льйон≥в. ÷е проблема, над ¤кою треба думатиї.

Ќеобх≥дно активн≥ше формувати фонд, з ¤кого виплачуютьс¤ кошти вкладникам банку. ћинулого м≥с¤ц¤ ќщадбанк уже виплатив 40152 вкладникам 12 млн. 250 тис. гривень. јле в де¤ких област¤х Ї затримки з виплатою.

“реба захистити майно банку в≥д анарх≥стських наскок≥в, коли за борг у 8,5 тис. гривень силом≥ць в≥дбирають прим≥щенн¤, ¤ке коштуЇ дес¤тки м≥льйон≥в. “ак≥ випадки вже Ї в ќдес≥, под≥бн≥ нам≥ри Ї в  риму, в —умах.

–обота ком≥с≥њ ще не завершена, р¤д питань ще вимагаЇ вивченн¤, необх≥дно одержати багато ≥нформац≥њ на запити до окремих ос≥б, правоохоронних орган≥в ≥ т. ≥н.

“имчасова сл≥дча ком≥с≥¤ ¬ерховноњ –ади, п≥дкреслив ¬≥ктор  ороль, працюЇ в дуже складних умовах, документи њй не надаютьс¤, необх≥дн≥ дан≥ з оф≥ц≥йних джерел надход¤ть дуже скупо. –¤д посадових ос≥б по сут≥ блокуЇ роботу ком≥с≥њ.

Ќа зак≥нченн¤ ¬.  ороль закликав народних депутат≥в п≥дтримати прийн¤тт¤ «акону Ђѕро тимчасов≥ сл≥дч≥ ком≥с≥њї.

xtlan@torba.com

Используются технологии uCoz